- цокання
- —————————————————————————————цо́кання 1іменник середнього родуклацання—————————————————————————————цо́кання 2іменник середнього родувимова
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
цокання — I я, с. Дія за знач. цокати I, цокатися і звуки, утворювані цією дією. II я, с., лінгв. Особливість вимови, яка полягає в нерозрізненні звуків ц і ч або змішуванні їх в одному (звичайно в звуку ц ), характерна для ряду російських говірок (перев.… … Український тлумачний словник
цок — цо/к, виг., розм. 1) Звуконаслідування на означення цокання. 2) Уживається як присудок за знач. цокати I і цокнути … Український тлумачний словник